Середня група

 

 Пропоную Ваші увазі музично-дидактична гру для малюків «Що роблять зайчики».  Можна взяти в ручки іграшку-зайчика та сфотографувати дитину, як заєць танцює або спить.

https://m.youtube.com/watch?v=2xdlgIdkrz4 

Старша «Б» група

Пропонуємо долучитися до слухання музики. Сподіваюся, Ви неодмінно захочете намалювати маленьке совеня.

Завдання: Намалювати Совеня разом з батьками під час слухання музики- відео

https://m.youtube.com/watch?v=uWFxvmtuypM

Пропоную розучити веселу пісеньку про       «П’ять каченят» - пісня для розвитку вокально-музичних здібностей та вміння рахувати в межах п’яти.

https://m.youtube.com/watch?v=JcRZHejCogg&t=2s

Весняна руханка. Повторюйте разом.

 

https://m.youtube.com/watch?v=UcOoJ1jj4ow&t=29s

З радістю пропонуємо Вам разом з дитиною розучити пісеньку «Щебетала пташечка». Заспів ми будемо підспівувати, а програш - грати будь-якими іграшками-інструментами, або ж  давайте підберемо замінники інструментам, які є у кожному домі. До прикладу: пташечка- зв’язка ключів, зайчики – каструля перевернута вверх дном, сонечко -  граємо разом. Тож обираємо собі інструменти, сідаємо поруч з малечею та створюємо чудовий веселий оркестр.

https://m.youtube.com/watch?v=EI4EnC9M3EQ&t=26s


«Як розважити дитину під час карантину?»

Пропоную Вашій увазі перегляд мультфільму «Фіксики» про музичні інструменти.

Грамофон 

Піаніно 

Барабан 


Консультація для батьків

«Створюємо родиною музичні творчі казки»

Якщо Ви твердо вирішили, що ваша дитина буде займатися музикою, намагайтеся підготувати її до цього як можна раніше, починаючи з двох років. Як відомо, слух є у кожної людини. Але, якщо його не розвивати з

віком, ця здібність згаса.

      Займатися з малюком вдома може люба матуся. Ви звертали свою увагу, як дітки, яким тільки виповнився рік, люблять стуками ложкою по тарілці або по столу. Перетворіть дії дитини на цікаву гру. Спробуйте розмовляти з малюком мовою музичних інструментів.  Гра на інструменті – це умовна мова, яку може розуміти кожна людина. Придумайте звукову казку з перекладом. Спочатку відтворіть звук, а потім поясніть, що він означає. І тоді удар по клавішамметалофону перетвориться на падіння зірки, а стук паличками по барабану – у цокіт маленьких козенят, які біжать до мами. Не треба розмовляти словами, просто «розповідайте» бубном або металофоном щось дитині, а вона нехай відповідає за допомогою свого інструменту. А потім дитина розкаже вам, про що ви розмовляли. Прийміть любу його версію. Ви дуже швидко побачите, як ваш малюк навчиться слухати і чути. Нехай це тільки начальні враження про можливості музики, пізніше фантазія підкаже йому,що хотіли сказати відомі композитори своєю музикою.

      Шановні батьки, прочитайте дитині казки про веселі пригоди у країні музики, щоб через казкотерапию дитина зрозуміла, які звуки називаються високими, а які низькими, які є назви нот та збагатилася естетичними

знаннями про цікавий світ музичного мистецтва . Ви можете створити власні цікаві музичні казки і захопити процесом творчості свою дитину. Добре, коли до процесу казкотворення залучаться найстарші члени родини – бабусі та дідусі, їхня мова, народні примовки, забавлянки нададуть процесу яскравого колориту народності та фольклору, що є одним із найважливіших основ формування національного виховання дитини дошкільного віку.

Казка «Про високі та низькі звуки»

      За синіми морями, за дрімучими лісами, у тридев’ятому царстві знаходилась Музична країна. Правили країною Музичний король та принцеса Акизум. Жили вони в чудовому сонячному палаці, який з усіх сторін оточували море квітів, безліч білосніжних кущів троянд, що являлись символом усього світлого, доброго та прекрасного.

     Прокинувшись раненько, Акизум виходила на подвір’я, сідала прямо на зелену, пухку травичку і починала слухати музику природи – це шелест листя, посмішка сонечка, крапельки роси, метушня комашок, спів пташок, тріск гілочок, звуки звірів і все, все, все, що оточувало її.

      Саме тоді, під час слухання музики природи, у принцеси промайнула думка, що всі звуки не схожі один на другий. Одні – низькі, інші – високі. Адже пташечки літали високо-високо, і виводили свої пісні тонкими,

високими голосами! А от звірятка навпаки, свої пісні співали товстими, низькими голосами, але також надто приємно.

      Того дня Акизум зробила книжечку, яку назвала «Книжка музичних відкриттів» і записала у ній, свою першу музичну знахідку.

Казка «Як виникли ноти?»

    Піднімаючись до вершини гори, Акизум помітила, що звуки через кожні сім кроків повторюються, але з іншим забарвленням. І для того, щоб краще їх запам’ятати, вона придумала імена для звуків.

     Так виникли До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі, під загальною назвою – ноти.

Казка «Де живуть ноти?»

      Гілочки чарівної яблуньки, яка з’явилась на подвір’ї біля палацу, нахилилися трошки вбік. Деревце слухало щебетання пташок, дзюрчання струмочка, пісню дощику та дзвін краплин.

     – Яка красива музика звучить навколо!, – подумало деревце. – Але як зробити, щоб люди почули й зрозуміли цю  музику? Може, кожен звук матиме на гілочці своє місце? Але ж звуки ми тільки чуємо, побачити їх не можна. Що ж придумати, щоб усі змогли побачити звуки? Звісно! Як тільки звук сяде на гілочку, я перетворю його у кружок – ноту. А звуків всього сім – ціла сім’я. І всі вони дуже різні, як звичайно й буває в сім’ї.

      І розлетілися звуки-ноти по гілочках. Першою, від самого сонечка, прилетіла сонячна нота Соль, і розташувалася на другій гілочці. Її мила подружка Мі, на першій. Фантастична нота Фа поселилася між ними.

Вони весело розмовляли між собою музичною мовою. Прислухаємося? (Звучить пісенька, яка складається з цих трьох нот). Незабаром прилетіли ще дві подружки – вони не дуже любили жару і захотіли розташуватись

нижче, ближче до землі, струмочка. Одна з них рішуче зайняла місце під першою гілочкою. Це була нота Ре. А скромній і добрій ноті До, місце на гілочці не вистачило.

      – Що ж робити?, – подумало деревце. -  Як знайти місце для доброї ноти?

      Довго літав у повітрі добрий звук, що ніяк не міг перетворитись в ноту: адже на нижніх гілочках усі місця були вже зайняті. І раптом деревце зраділо.

     – Я звернусь за допомогою до нашого Музичного короля. Ось нехай він і вирішить всі музичні справи. – вирішило деревце.

      Подивіться, який красивий цей король: високий, стрункий (можна показати малюнок). На голові в нього – корона. Однією рукою він міцно тримав гілочку, щоб ніхто не забув, що перша сонячна нота прилетіла саме на цю гілочку. Іншою – показував, куди сідати усім нотам. Подумав Музичний король, куди ж поселити добрий звук-ноту і вирішив: попрошу я деревце, щоб воно подарувало їй маленьку гілочку, на якій вона змогла б

розміститися недалеко від своїх подруг. Так і вийшло. Поселилася добра нота на маленькій гілочці, та й досі сидять ці нотки на тих самих місцях.

       Але раптом, до чарівного дерева прилетіли ще два звуки: лагідний Ля та самостійний Сі. Першою почав вибирати собі місце самостійний звук. Він хотів поселитись подалі від усіх ноток, так як любив самостійність. Третя гілочка яблуньки йому дуже сподобалась. Лагідний звук Ля вибрав собі місце біля сонячної ноти, тому що любив тепло. Він був спокійний, тихий і ніскілечки не заважав своїй сусідці, ноті Сі. І зажили ноти - подружки дружно.

       Ви спитаєте, а чим же займалося наше щасливе сімейство? Ось послухайте.

Прилетіла нота До, опустилася в гніздо.

Бачить в кухні ноту Ре, котра п’є яйце сире.

У світлиці нота Мі розважається з дітьми

На балконі нота Фа, диригує: – Раз – і два!

Біля неї нота Соль ремонтує парасоль.

А весела нота Ля примовляє: – Тра – ля – ля!

Замахала нота Сі, враз притихли голоси.

І сказала ноті До: – Покидаємо гніздо,

Посідаємо на дроти і по черзі з висоти

Заспіваємо усі: До, Ре, Мі, Фа,Соль, Ля, Сі.

     Ви, мабуть, спитаєте, як же звуть Музичного короля? Назвали його незвичним ім’ям: Скрипковий Ключ. Ключ – тому. що він відкриває нам таємницю розташування нот. А Скрипковий – тому, що ці ноти, коли знову

перетворюються у звуки, дуже красиво звучать на скрипці, а Король любить звучання скрипки. Пам’ятаєте, однією рукою він міцно тримає другу гілочку, куди першою прилетіла нота Соль. Саме тому Музичного короля називають ще й ключ Соль.

      І з того часу люди подивились, де розташовані ноти, запам’ятали і стали краще розуміти музику.


Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Великдень – це свято коли люди святкують воскресіння Ісуса Христа, на це свято печуть паски, фарбують та росписують яйця, коли вся родина збирається разом та вітають один одного. Пропоную вам розучити з дітьми пісні, які прикрасять ваше свято та створять для дітей особливу атмосферу.

ІІ молодша

 Мишки на Великдень Пасочку Мiсили  https://www.youtube.com/watch?v=DU9qfomwHOs -

Писаночка  https://www.youtube.com/watch?v=EiIcfspBzfQ

 

 

Старша «А»

"Крашанка"  https://www.youtube.com/watch?v=q37EMdnw6N8 

Великдень https://www.youtube.com/watch?v=4oB-W1rl4i0


ІІ молодша

 

Щоб урізноманітнити дозвілля малюків пропоную переглянути музичні відео з піснями та таночками. Після декількох переглядів, малюки зможуть самостійно підспівувати пісні та виконувати танцювальні рухи.

https://www.youtube.com/watch?v=Hxaxd229Kt8

 

Старша група «А»

Незабаром випускне свято «Прощавай, садок дитячий!». На цьому святі ми будемо виконувати такі пісні: «У садочку», «Ми не малюки», «Дякуємо вам». Рекомендую поспівати ці пісні з дітьми. Для цього вам надаються тексти пісень та фонограми. Для розучування пісні необхідно дати дитині послухати фонограму плюс  (зі словами), потім  ознайомити з текстом, зачитавши слова пісні окремо. Після засвоєння тексту та мелодії пісні, можна пробувати співати під фонограму мінус (без слів).

 

«Руханка» - ритмічний  нескладний танок, який діти після декількох переглядів зможуть самостійно танцювати.

https://www.youtube.com/watch?v=40Yz9PYc2m4

У садочку

Де живуть любов і ласка?

Де вони живуть?

І які стежки до них ведуть?

А любов і ласка у садок ідуть, |

У садочку, у садочку           |

В нас вони живуть!             | (2)

 

Де живуть добро і казка?

Де вони живуть?

І які стежки до них ведуть?

А добро і казка у садок ідуть, |

У садочку, у садочку           |

В нас вони живуть!             | (2)

 

І любов і ласка,               |

І добро і казка,               |

У садочку, у садочку           |

 

В нас вони живуть!             | (2)

Ми не малюки

1.    Кажуть мами, кажуть тата, і бабусі кажуть нам,
Що ми досі ще малята, та не слухаємо мам,
Все вирішують за нас кожен день і кожен час,
Скільки їсти, скільки спати та ми хочемо сказати,
Приспів:

Ми не малюки, ми не малюки,
І не треба нас, рідненькі, вчити,
Ми не малюки, ми не малюки,
Ми давно дорослі діти.

2.    Нас навчають всі навколо, кругом голова іде,
Дитсадок, тепер і школа, спокою нема ніде,
Та якби скоріше ми, стали всі дорослими,
Ми б робили, що хотіли, і матусі б зрозуміли.

 

Приспів.
Програш
Приспів.


Дякуємо вам

1.Наші вихователі дякуємо вам,
Строгістю і мудрістю схожі ви на мам.
Нас навчали старанно кожен ранок ви,
Щоб були ми чемними, добрими дітьми.

2.Наші няні добрії дякуємо вам,
Ласкою і ніжністю схожі ви на мам.
Нас кормили з ложечки, турбувались ви,
Щоб були ми здоровими, гарними дітьми.

 

3.Дякуємо щиро нашим поварам,
Що так смачно й корисно готували нам.
Пиріжки і борщики, кашки і салат,
Готували старанно для усіх малят.




Пропоную Вашій увазі музично-дидактична ігри для малят. Пограйте разом зі своєю дитиною.

Музично дидактична гра «Музичний магазин»

Музично-дидактична Гра "Вгадай Жанр"


Консультація для батьків «Музичні інструменти своїми руками»

Найбільш доступними, а тому улюбленими дітьми є шумові музичні

інструменти. Як відомо, різноманітність шумових інструментів

велике. Зовнішня привабливість і незвичність інструменту - головне, що

впливає на виникнення інтересу до нього дітей і бажання взяти інструмент в

руки. Дітей приваблює не тільки звучання і вид інструменту, але і те, що вони

можуть самі, без чиєїсь допомоги, витягувати з них звуки.

Особливий інтерес у дітей викликають інструменти, які можна

зробити своїми руками. Це не випадково, адже дитина отримує можливість

знаходити звуки і тембри буквально з усього: з кришок від пляшок, ключів,

крупи, шкаралупи від горіхів, гудзиків, олівців, ниток, целофанових пакетів,

паперу, банок різних розмірів, коробочок і т. Д. , т. е. будь-який непридатний

матеріал, з якого можна витягти звук, йде в справу.

Такі інструменти нескладно зробити вдома, і тоді можна створити цілий

шумовий оркестр, учасниками якого можуть стати батьки і друзі дитини.

Дуже важливо не обмежувати фантазію дитини, адже в процесі музикування

такими інструментами будуть розвиватися не тільки музичні здібності, а й

здатність до творчості!

Грати на інструментах і грати з елементами музики:  ритмом,

тембром, динамікою, фактурою тощо.; грати один з одним, розігруючи

сюжети пісень; і грати разом, створюючи ту неповторну атмосферу

спілкування, в якій всім затишно і радісно. Головним завданням елементарного

музикування є імпровізаційно-творча гра в музику в найрізноманітніших

формах. Подібні ігри зі звуками є первинною формою імпровізації. Дуже

важливо, що ваша дитина буде не виконавцем чиїхось ідей, він буде сам їх

генератором і втілювачем!

Які можна виготовити музичні інструменти в домашніх умовах. Як вже

говорилося вище, спеціальних матеріалів для виготовлення інструментів не

потрібно, в хід піде все, що у вас є під рукою. Ви з дитиною можете

зробити музичні інструменти, як пропоную я, а можете, відштовхнувшись від

цих рекомендацій, придумати щось нове і цікаве. Напевно, сам процес спільного

виготовлення музичних інструментів принесе вашому дитині не менше

радості, ніж безпосередньо саме музикування.

Зайняти нашу дитину хоча б на півгодини, щоб він не стрибав на дивані, чи не

носився по кімнаті. От саме для цього і підійдуть саморобні музичні

інструменти.

Плюси:

- ваша спільна діяльність зближує, поруч з вами дитина розкривається, у нього

з'являється інтерес до ручної праці,

-параллельно у дитини розвивається дрібна моторика, тому що, як правило

доводиться майструвати з дрібного матеріалу, а дрібна моторика активує

зони, що відповідають за мову. І, крім того, в подальшому ці навички дитині

потрібні для використання рухів, щоб малювати, писати, одягатися і т.д.


Використання музично - ритмічних рухів  в роботі  з дітьми раннього віку.

(з досвіду роботи)

Протягом останніх років зроблено суттєві кроки у розбудові сучасної системи дошкільної освіти України та демократизації всієї освітянської діяльності. Законодавчо закріплена обов’язковість дошкільної освіти передбачає не лише рівний доступ усіх дітей до неї, а й гарантує високу її якість.

Комплексна регіональна програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» визначає концептуально нові напрями освітньо – виховної роботи з дітьми, спрямовані на формування життєвої компетентності особистості дошкільника, його всебічний та гармонійний розвиток.

Одне з головних завдань сучасної дошкільної освіти – плекання індивідуальності дитини, формування у неї потреби до самовизначення, самореалізації. За твердженням філософа Арістотеля «Життя вимагає руху». Складно переоцінити у розвитку дитини, її успішному функціонуванні в різних сферах життєдіяльності, значення рухової активності. Рухи складають основу дитячої діяльності.  Повне задоволення його, особливо важливо в дошкільному віці, коли формуються основні системи і функції організму. Тілесні відчуття для дитини першочергові в освоєнні навколишнього світу. Не випадково психологи говорять про те, що дитина мислить тілом. Розвиток сприйняття, уваги, пам'яті, уяви, мислення відбувається з опорою на практичні дії. Рухи пов'язані у дитини з почуттям радості, насолоди від освоєння різноманітних дій. Можливість руху, практичних дій для дитини - одне з найбільш бажаних задоволень, а також ефективних засобів підтримки його інтересу практично до будь-якого роду занять. Зважаючи на це, у своїй роботі з дітьми, велику увагу приділяю руховій активності дітей. Рухи під музику є однією з форм музичного виховання дошкільнят, що доз­воляють їм активно виявляти себе в музичній діяльності.

Виховне значення рухів під музику проявляється і в тому, що вони активізують розвиток музичних здібностей у дітей: 1) ладове відчуття, тобто емоційне сприйняття звуко-висотного руху мелодії; 2) здатність до слухового уявлення музики ("внутрішній слух"); 3) музично-ритмічне відчуття. В основі музично - ритмічної  діяльності  лежить  моторно - пластичне пророблення музичного матеріалу. Воно сприяє посиленню емоційного впливу музики, розвитку уявлень про засоби музичної виразності, елементів музичної мови; рухи під музику допомагають прослідкувати розвиток музичного образа. Усе це досягається завдяки придбаним навичкам і вмінням погоджувати рухи з музикою, її характером, настроєм. З давніх часів відомий вплив сполучення ритмічного руху й музики на стан здоров'я людини. Чим раніше дитина почне чути приємну їй музику й супроводжувати її ритмічними рухами, тим активніше почнеться розвиток всіх сенсорних каналів, необхідних у житті.

         Щоб забезпечити розвиток музичних здібностей  дитини, працювати над цим потрібно починаючи з раннього віку. Ранній та молодший дошкільний вік – це період становлення та розвитку перших здібностей дітей. Адже у віці до 3-х років відбувається інтенсивний розвиток  усього організму. Розвиток психіки дитини раннього віку має вирішальне значення для наступних періодів життя дитини. За цей період дитина опановує основні життєві функції  (ходьбу, мовлення); реагує на специфічні особливості музики (мелодію, ритм, силу звуку); відбувається зацікавлене слухання пісні, де йдеться про відомих персонажів; з'являються співочі інтонації; елементарна ритмічність у рухах під музику; одержує знання про навколишній світ; вибудовує взаємовідносини між дорослими й дітьми та взаємини між однолітками. При плануванні роботи я обов’язково враховую, те що у дітей раннього віку недостатньо розвинена зорова, слухова, м'язова й вестибулярна чутливість, недосконале сприйняття: діти не можуть на довгий час зосередити увагу на музиці, неточно сприймають рух, погано орієнтуються в просторі й часі.  Але в той же час ранній вік характеризується високою емоційною чутливістю до музики, яку діти як правило відтворюють у певних діях та рухах.

Тому у процесі музично-ритмічного виховання ставлю перед собою та­кі завдання:

а)  навчати дітей узгоджувати рухи з характером музики, найяскра­вішими засобами музичної виразності, ритмічно, виразно рухатися, гра­ти в музичні ігри, водити хороводи, танцювати як на заняттях, так і поза ними;

б) розвивати чуття ритму, яке полягає в тому, що діти відчувають у музиці ритмічну виразність, відгукуються на неї і передають її в ру­хах;

в) розвивати художньо-творчі здібності, які можуть виявлятися у дошкільників в тому, що вони самі шукають способи відображення іг­рового образу, вигадують, комбінують танцювальні рухи, пропонують зміни в танках, з власної ініціативи танцюють, водять хороводи поза заняттями.

На музичних заняттях я використовую такі види музично-ритмічної діяльності: вправи, танці, ігри.  При організації різних видів музичної діяльності я враховую послідовність музичного матеріалу та періодичність його подання. Тому основним принципом моєї роботи є поетапність розучування музичного матеріалу:

1. Ознайомлення.

2. Розучування.

3. Закріплення.

Музично-ритмічні вправи організовують дітей на заняттях, емоційно налаштовують їх.  Кожне заняття починаю з ходьби під бадьору, маршову музику. Розпочинаючи з довільної ходьби по залу, поступово переходжу до ходьби колоною один за одним, ознайомлюючи дітей з вправою «Ворітця», муз. К. Парлова і Т. Ланової. У процесі виконання вправ діти дізнаються, як передавати рухами зміст, характер, форму та засоби виразності музичного твору, і навчаються це робити. Для того, щоб дитина зрозуміла, засвоїла і емоційно сприйняла будь-який музично - ритмічний рух дуже важливим є показ дорослого.

Музично-ритмічні вправи можуть бути сюжетними і безсю­жетними. Перші мають більш емоційний характер, їхні образи допо­магають дитині краще виконати певні музичні завдання (наприклад у вправі «Дудочка», муз. Т. Ломової, передати в рухах контрастний характер музики). Сюжетні вправи, в основному, використовую в молодшій та середній групах, оскільки у безсюжетних вправах перед дітьми ставляться складніші завдання, які є складними для раннього віку.

Під час виконання  музичних вправ використовую різні предмети: листочки, стрічки, прапорці, хустинки, квіти, брязкальця, які стимулюють дітей до емоційного виконання рухів і заохочують їх. Діти з задоволенням виконують авторські вправи «Хустинка», «Метелики», «Равлик», «Паравозик» та ін. Під час виконання цих  вправ навчаю дітей:  бігати легко, відповідно до музики; під час руху зберігати дистанцію; змінювати рухи згідно зі зміною  динаміки музики та темпів.

Крім музичних вправ, значне місце в музично-ритмічному вихованні відводиться танцям. Як і інші види рухів, вони сприяють музичному роз­витку дитини. Танець примушує вслухатися в му­зику, щоб краще зрозуміти її, розвиває чуття ритму.

У ранньому  віці діти можуть виконувати елементарні танцювальні рухи:  притупування каблучком, напівприсідання, плескання в долоні, повороти кистями рук, кружляння по одному та в парі.

Для розвитку танцювальної творчості у дітей раннього віку я використовую танці таких видів: а) танці із зафіксованими рухами; б)  характерні танці.

         У танцях із фіксованими рухами, за певною музикою закріплюється відповідна послідовність рухів. Побудова танцю залежить від структури музичного твору. Вивчаючи з дітьми  «Танець-запрошення» (україн­ська народна мелодія), показую дітям біг, кружляння, при­тупування — відповідно до музики, яка має три частинну форму. У пер­шій частині музика спокійна, поважна, не дуже голосна і танцювальні рухи відповідні: діти спокійним четвертним кроком підходять до своїх партнерів і запрошують їх до танцю. У другій частині на веселу, легку, жваву музику діти весело кружляють, взявшись за руки, а в третій, по­вільній— у такт голосних акцентованих акордів притупують ногою.

 В характерних танцях я використовую рухи, які рельєфно змальовують даний персонаж і властиві лише йому рухи. Наприклад, танець ведмедиків, сніжинок, намистинок. Рухи та композиції до цих танців я також узгоджую з музикою, стараюсь не включали надто склад­них елементів, які б  утомлювали дітей.

Усі види танців я розучую з дітьми у пев­ній послідовності. Спочатку діти уважно слухають музику, визначають її характер і засоби виразності. Потім показую рухи і починають їх розучувати з дітьми. Якщо в танці кілька складних фігур, розучую його частинами. Показуючи рухи, стою в колі, поруч з дітьми, а не в центрі. Рухи виконую чітко, виразно, красиво. Супроводжую показ словесним поясненням.

Під час занять приділяю увагу відпрацюванню чіткості та злагодженості рухів. Сприяю формуванню у дітей правильної постави, легкому кроку без човгання, легкому бігу на носочках, навчаю їх кружляти й стрибати.

При виборі репертуару надаю перевагу таночкам з текстовим матеріалом, який допомагає краще та швидше засвоїти  різноманітні танцювальні рухи. Наприклад, на заняттях я вивчаю з дітьми «Танок із листочками» муз. Р. Рустамова, сл. Ю. Островського; «Танок сніжинок» сл. і муз. Н. Вересокіної;  авторські  таночки: «Танцювальна»,  «Каблучок». 

У всіх видах танців рухи узгоджую з характером, засобами виразності та формою музичного твору, адже танець невіддільний від музики, яка не тільки організовує і регулює рухи, а й надає їм ви­разності та емоційності. Завдяки систематичній і ретельній роботі над танцювальними рухами у дітей розвиваються естетичний смак і хороші танцювальні навички.

Серед музично – ритмічних рухів музична гра займає одне з центральних місць. Зміст і характер рухів у грі визначаються музикою. Цей вид діяль­ності, близький і зрозумілий дітям, значною мірою сприяє їхньому му­зичному і загальному розвитку, отже всі ігри й музика до них мають відповідати загально-виховним завданням.

Музичні ігри можна поділити на два типи: 1) ігри під інструмен­тальну музику — сюжетні та безсюжетні; 2)  ігри під спів.

        В основу сюжетної гри покладено певний образ. У ній є розгорнута дія, персонажі, які часто зіставляються. Навіть якщо у грі є тільки один образ, як, наприклад, у грі «Жмурка», він дається у розвитку. Перед дітьми я ставлю завдання — передати дії чи образ персона­жів відповідно до музики.

        Сюжетні ігри я підбираю різноманітні за тематикою і змістом. Використовую ігри, в яких дітям близькі та зрозумілі дії і образи, які вони спостеріга­ють у навколишньому житті,  як,  наприклад, в іграх «Прогулянка і дощик» або «Кіт і миші». В інших іграх розкриваються образи та явища, знайомі дітям із оповідань і казок  «Діти і ведмідь» муз. Б. Гунтера, «Гра з ведмедиком» муз. В. Верховинця.

        Основним завданням безсюжетних ігор - є навчання дітей рухам відповідно до змісту і характеру музики, засобів музичної виразності та форми музичного твору. Так, у грі «Гра з кольоровими хустинками», (укр. нар. мелодія) я вчу дітей  виконувати рухи відповідно до початку та закін­чення музики, її змісту і темпу.

Безсюжетні ігри включають багато рухів: перебіжки, шикування, ходіння, стрибки тощо. Такі ігри сприяють розвитку точності, спритності, музикальності рухів.

В іграх під спів діти навчаються передавати рухами зміст та образ пісні, загальний характер музики (веселий, спокійний), форму (заспів, приспів) і засоби музичної виразності (темп, динаміка, ритм, ре­гістр). Наприклад, авторські ігри «Голуби», «Квіточки», «Равлик».

Інколи спів може бути тільки зав'язкою до гри. Так, в авторській  грі «Метелики» діти спокійно рухаються по залу в супроводі пісні, а коли вона закінчується, тікають від вихователя, який ловить їх «сачком». При повторенні, спів допо­магає дітям заспокоїтися.  З дітьми раннього віку ігри проводяться під спів музичного керівника та вихователя.  Оскільки у цьому віці діти ще не можуть  поєднувати бі­г й стрибки зі співом.

        На музичних заняттях з дітьми раннього віку поряд з музично – ритмічними рухами я використовую і інші види музичної діяльності, такі як слухання музики та спів. Усі ці види музичної діяльності  тісно пов’язані між собою. Але пріоритетним для мене є музично – ритмічна діяльність. Тому і слухання музики, і спів супроводжуються, доповнюються музично – ритмічними рухами.  Для активізації  дітей під час слухання музики  використовую музично – ритмічні рухи: долоньки сплять, долоньки танцюють, долоньки плескають, кулачки стукають, ручки ховаються.

Під час співу пісень використовую також музично – ритмічні рухи, які сприяють розвитку метро – ритму у дітей.  Співаючи пісеньки на  муз.  В. Верховинця «Ладки-ладусі», «Печу-печу хлібчик» діти приплескують в долоні , «Куй-куй ковалі» - вибивають кулачками ритмічний малюнок;  «Іди, іди  дощику» муз. обр. Я. Степового – пальчиком однієї руки вистукують ритм по долоні іншої руки,  в авторській  пісні  «Папужки» супроводжують пісню ритмічними рухами рук та похитуваннями голови.

      У  процесі навчання дітей раннього віку музично-ритмічних рухів я застосовую такі методи:

 Наочно – слуховий – виразне виконання музики;

 Наочно - зоровий – показ рухів;

 Вправляння – багаторазове повторення, варіювання знайомих рухів.

 Послідовно ускладнюю репертуар.

Для активізації дітей, пробудження інтересу до рухів під музику широко використовую іграшки, створюю сюрпризні моменти.

Щоб заняття було цікавим, веселим, щоб діти вільно, без напруження, брали в ньому участь, для мене дуже важливо встановити робочий контакт з вихователем. Піднесений емоційний стан може викликати у дітей розгубленість, сором’язливість - з одного боку, або ж черезмірну збудливість, розсіяність уваги - з іншого. Відповідно перед заняттям, ми з вихователем обов’язково  обговорюємо  його роль,  вивчаємо заздалегідь тексти пісень до ігор та таночків, ознайомлюємося з музично-ритмічними рухами.

Крім музичних занять використовую інші форми роботи з малюками. Двічі на місяць для них проводяться різноманітні розваги, на яких використовується знайомий для дітей музичний матеріал.

 

Працюючи з дітьми раннього віку прагну урізноманітнювати методичні прийоми, самовдосконалюватися, тому що в основу своєї роботи я ставлю слова великого педагога  Н. О. Ветлугіної: «Музика для дитини – світ радісних переживань. Щоб відкрити двері перед нею у цей світ, треба розвивати музичний слух та емоційне сприйняття.  Інакше музика не виконає своїх виховних функцій».


Шановні батьки! До Вашої уваги веселі забавлянки. Вони розвивають емоційний розвиток,

розвиток моторики, пам"яті, мовлення та відчуття ритму у дитини. Прості рухи, з легкою для

запам"ятовування мелодією, стануть Вам в нагоді та даруватимуть настрій Вашої малечі.

ЗАБАВЛЯНКИ

Творча робота.

  З давніх часів, зустрічаючи весну, закликали і пташок

швидше повернутися до рідного краю.

Летіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки,

Летіть, соловейки,

На нашу земельку.

    Придумайте й свої заклики птахів, аби вони швидше

повернулися до рідного краю.

Пташки


ВПЛИВ КОЛИСКОВОЇ ПІСНІ НА МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ»

«Котику сіренький…» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи

свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи

розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється,

затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка,

вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина –

матуся!

   Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка,

відіграє важливу роль  у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим,

дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі

предмети.

   Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких

вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною

розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові

дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами

побудови світу.

   Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає

впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній

нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ

складний і непередбачуваний!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї

зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні

розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для

відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша

дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого

спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й

надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає,

вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє,

підтримає, з якою так приємно спілкуватися  просто покласти голівку на плече.

   Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви  –  найкращий співак і приклад

для своєї дитини!

Послухайте з малечею колискову

https://youtu.be/u5va-QsTP6I